За даними Агентства ООН у справах біженців, кількість переселенців в Україні з початку війни перевищила 10 мільйонів. Приблизно 4 мільйони людей залишили країну, тоді як 6,5 мільйона були переміщеними всередині країни, у тому числі близько 2 мільйонів дітей. Через своє географічне розташування (віддаленість від лінії фронту та межування з країнами ЄС) західні регіони України, де працює Карпатський фонд, стали основним пунктом призначення внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Прибуття мільйонів ВПО спричинило справжню гуманітарну кризу в регіоні. Перші нагальні потреби стосувалися надання житла, їжі, теплого одягу, медичної допомоги тощо. Більшість організацій громадянського суспільства та місцева влада, а також іноземні донори залучалися і досі залучаються до надання гуманітарної допомоги для задоволення основних потреб біженців.
Останні події (триваюча військова агресія, зруйнована цивільна та економічна інфраструктура, будинки, економічний занепад тощо) свідчать про те, що значна кількість переміщених осіб найближчим часом не повернеться до своїх домівок. Тому крім гуманітарної допомоги, ці люди потребуватимуть довготривалої підтримки та послуг.Очевидним є те, що інфраструктура приймаючих громад не підготовлена до надання послуг ВПО, і найбільш нагальні потреби пов’язані із соціально-психологічною допомогою, інтеграцією в приймаючі громади, дошкільними та молодшими шкільними послугами для дітей, можливостями працевлаштування для переміщених осіб, особливо жінок. Таким чином Програма підтримки сталих послуг спрямована на фінансування ініціатив місцевих організацій, що впроваджують та надають вищезгадані послуги на регулярній основі.
Основні завдання Програми:
– Надавати соціальну та психологічну підтримку ВПО на регулярній основі;
– Сприяти інтеграції ВПО у приймаючі громади;
– Інтегрувати дітей у навчальний процес;
– Підвищити можливості працевлаштування ВПО, зокрема жінок, у приймаючих громадах;
– Надавати соціальні послуги ВПО, які належать до незахищених верств населення (діти-сироти, особи з інвалідністю, люди похилого віку тощо);
– Підвищити спроможність організацій громадянського суспільства, які надають прямі послуги ВПО.