Міжсекторна співпраця й передача кращого досвіду розвитку сільських громад Словаччини

 

Розвиток сільських громад: українці ознайомилися із словацьким досвідом

Вже більше року в Західній Україні впроваджується в життя спільна українсько-словацька програма з підтримки українських сіл "Дійсно разом".  Нещодавно учасники проекту здійснили триденну стажувальну поїздку до Словаччини для обміну досвідом. Після року непростої роботи в українських реаліях вони мали змогу подивитися, як вирішують ті чи інші проблеми сільських громад наші найближчі сусіди.
Група для стажування формувалася з представників восьми неурядових організацій чотирьох областей України (Закарпатської, Львівської, Івано-Франківської та Черкаської), які у квітні минулого року виграли конкурс мікро-грантів "Дійсно разом”. Всі вони вже рік поспіль (кожний у своєму селі) активно працюють над власноруч започаткованими практиками розвитку громади.


В процесі стажування українські активісти змогли детально ознайомитися з п'ятьма надзвичайно успішними прикладами роботи сільських громад Словаччини - відвідати Центри у Свержові та Бардейові, Алма Центр у Яблуневі над Турньоу, екологічну організацію SOSNA, та центр ЕТР Словаччина.

Словацьке та українське самоврядування

Словацький Свержов – маленьке село на 500 чоловік населення. „Karpatska nadacia"  привезла українську групу сюди, щоб ознайомити з діяльністю Фонду місцевої громади, який допомагає залучати в село недержавні кошти європейських організацій та інших донорів. За гроші Фонду село відбудувало офісне приміщення, спортмайданчик, квартири для молодих сімей, відремонтувало садок, привело в порядок народний дім, який тепер час від часу здається в оренду під весілля та інші заходи, і приносить для села додаткові гроші.
Також голова села Pavol Ceľuch поділився успішним досвідом реформ місцевого самоврядування - він створив добровільне об'єднання з 78-ми громад (переважно сільських + громада міста Бардейов), яке дозволяє суттєво заощаджувати на адміністративних витратах, пов'язаних з освітньою системою (оформлення в школи й садки) і дозвільною системою (видача довідок, дозволів і таке інше). Простими словами, замість того, щоб в кожному селі утримувати штат працівників, які видають і оформляють різноманітні довідки, тепер це робить один офіс з 20-ти чоловік для всіх 78-ми громад. Всього 20 людей забезпечують усю роботу, а в кожному селі залишився по один адміністратор. Економія в грошах дає в рік під 200 тисяч євро для одного села в залежності від населення. Це той державний фонд, який кожне село зазвичай отримує від держави на зарплату трьох чи чотирьох людей в сільській адміністрації. Село ці зекономлені 200 тисяч державі не повертає, а витрачає на власні потреби.
Додатково Pavol Ceľuch поділився досвідом співпраці з ромським населенням, зокрема організацією громадських робіт у селі. Завдяки ромській громаді більшість робіт по будівництву і благоустрою Свержова нині виконується самотужки. Тим часом як інші села замовляють такі послуги в комерційних фірм і витрачають на це гроші з сільського бюджету.

Учасниця поїздки Олександра Леницька - голова Бродківської сільської ради Львівської області.  В її підпорядкуванні, крім Бродків, ще чотири села - Глухівець, Суха Долина, Тростянець і Луб’яна.

- Моя ціль як голови сільської ради, - розповідає вона, - була ознайомитися з устроєм самоуправи, подивитися як діють органи самоврядування після реформи. (Після вступу в ЄС у Словаччині відбувся ряд реформ, в тому числі реформа самоврядування, - ред). Ну й, безперечно, дуже цікаво було побачити проекти організацій місцевої громади. Мені здається, що за подібними проектами наше майбутнє.

У себе вдома в Тростянці пані Олександра разом з молодіжною громадською організацією «Фізкультурно-спортивний клуб Тростянець» в рамках „Дійсно разом” втілює проект "Створення умов для фізичного розвитку дітей і молоді Бродківської сільської ради".  Розповідає, що громада села 6 років поспіль намагається впорядкувати навколишню територію. У Тростянці видобувають пісок і вапно, і після відпрацювання кар’єрів залишається велика невпорядкована промислова зона. В селі багато молоді, перспективна футбольна команда, і сільська громада всі ці роки мріяла облаштувати для них спортивний комплекс для занять фізичною культурою. Однак ситуація, коли казначейство заморожує кошти місцевих громад по всій Україні та перенаправляє їх на перекривання бюджетних дірок, загальновідома. Вилучити гроші, виділені сільським бюджетом під спорткомплекс ніяк не вдавалося. Проект „Дійсно разом” дозволив нарешті приступити до облаштування спортивного майданчику. Разом з мікро-грантом  у 25 тисяч грн, що виділив Карпатський фонд, Олександра Леницька зуміла реалізувати й 25 тисяч гривень сільських коштів, які до цього часу були заморожені казначейством.

Проблему з державними коштами підтверджує й Петро Куліас, сільський голова Новоміської сільської ради, що в Старосамбірському районі Львівської області. Дуже складно в наші дні отримувати від казначейства гроші, що належать селу по праву. Навіть із зарплатним фондом затримка, а що вже казати про інше. Громаді села Нове Місто, окрім 25 тисяч гривень проектних грошей від „Дійсно разом”, вдалося залучити додаткових 5 тисяч гривень і довести нарешті до ладу дитячий садок на 25 місць. Придбали дитячі столи, ліжка, пральну машину. Тим цікавіше було голові Новоміської сільської ради ознайомитися з словацьким самоврядуванням, органи якого після вступу країни до ЄС і місцевих реформ набули значної фінансової та адміністративної самостійності в порівнянні з Україною.

- Я дуже вражений цією поїздкою, - ділиться думками Петро Петрович. –Мене як голову сільради цікавило як діє словацьке самоврядування. І вчорашня зустріч з старостою Свержова була надзвичайно корисна. Вміють тут люди правильно залучати гроші і вміють їх правильно використовувати. Цей досвід словацький нам обов’язково треба переймати! То є правильне місцеве самоврядування. Таке би мало бути в нас у кожній сільській раді. Будемо старатися втілювати.

Петро Лазарчук, експерт проекту „Дійсно разом”, менеджер проектів Західноукраїнського ресурсного центру (м. Львів) коментує:
- Я трохи поїздив по навчальних поїздках, мені доводилося бути в Канаді, Польщі, Чехії, Угорщині, і знаю, що багато великих ідей народжуються якраз після навчальних поїздок. Коли ти відвідуєш якусь громаду чи організацію, на перший погляд іноді здається, що нічого особливого тут немає. Але чужий досвід в голові осідає і може виплисти через деякий час, навіть через півроку. Якась в тебе ідея з’являється, ти витягуєш з голови ту інформацію, яку отримав, і вже набагато легше реалізовувати подібне в себе на місцях. Наприклад, є в нас така ідея „Проект економічного розвитку громад”, то ми її взяли у наших канадських колег. 

Канадський досвід розвитку і підтримки місцевих громад передбачає наявність підтримуючих структур - соціальних організацій, так званих Корпорацій з економічного розвитку громади (КЕРГ), які забезпечують виконання різноманітних державних програм, пристосовуючи їх до конкретних потреб та ситуації на місцевому рівні. КЕРГ у Канаді – це продукт стратегії відновлення районів міста, які зіткнулися з бідністю, втратою робочих місць та іншими соціальними проблемами внаслідок занепаду промисловості. Місія кожної організації – підтримка і забезпечення економічного та соціального розвитку району шляхом залучення всіх зацікавлених сторін, приватного бізнесу, громади, профспілок, місцевого населення із застосуванням адекватних інструментів.

- Також форма розвитку регіону LGD, яку ми бачили в нашій поїздці в Свержов, - продовжує розповідати він, -  ми таку ідею теж пробуємо втілити в Україні. (LGD - група місцевої дії, юридична особа, створена на принципах місцевого партнерства з метою підтримки та розвитку сільського регіону. До неї зазвичай входять місцеві жителі, неприбуткові організації, приватні підприємці та органи місцевого самоврядування, які співпрацюють для всебічного розвитку місцевості, часто за підтримки Європейського Союзу або інших програм. - ред).

- Не треба все копіювати на сто відсотків, - вважає Петро. Але хороші ідеї варто черпати якраз в таких поїздках під час обміну досвідом.

В словацький Бардейов українська група приїхала, щоб ознайомитися з прикладом дуже успішної співпраці між громадськими організаціями і місцевим самоврядуванням. Громадський фонд „BARDEJOV” діє 12 років і за цей час виборов собі реальне право і можливості впливати на життя міста і роботу влади. Це некомерційна організація, яка надає фінансову підтримку діяльності місцевих громадян та неурядових організацій, що сприяють поліпшенню якості життя бардейовців. „BARDEJOV” два рази на рік влаштовує зустрічі між секторами для покращення комунікації, і приходить на ці зустрічі не стільки з вимогами до місцевої влади, як з пропозиціями і вже готовими результатами власної роботи.
- Тільки показуючи результат і те, що ми робимо корисного для міста, можна зламати бар'єр між секторами і громадськими об'єднаннями, - пояснює Jozef Jarina, координатор фонду. – На цих зустрічах я завжди підкреслюю те, що ми робимо і чого досягли, і в яких галузях. Бо наше самоврядування думає, що ми завжди хочемо від них тільки гроші. Але фактично велика допомога – це комунікація, обмін інформацією. Ми запропонували керівництву міста в різноманітні комісії включати представників громадських організацій, дуже часто так виходить, що добра інформованість і комунікація допомагає заощадити гроші. В дебатах ламаються всі бар’єри.
Проекти, які „Komunitna nadacia BARDEJOV” втілює в життя, це дуже реальні, дуже необхідні кожному місту речі. Приміром, програма "Чистий Бардейов", ними запроваджена, проводиться вже майже 10 років щорічно і включає в себе два етапи: 1) нагородження трьох жителів міста за найкращий вигляд території. Це можуть бути фізичні особи, чи організація, чи магазин, словом будь-хто з тих, хто має будинок і шмат землі, тротуару і вулиці біля нього. Кожен може стати найкращим і отримати за це хороший фінансовий приз і гордість перед усім містом; 2) документування і фільмування найменш доглянутих територій, будинків, дворів - і вивішування фото в мережу та демонстрація відео по телебаченню. Місто охайне, бо кожний хоче бути першим і не хоче бути останнім - прибирає і облагороджує сам біля себе. І таких проектів покращення міста у цієї організації є шість чи сім різних. Вони пропагують велосипеди і молодіжний рух, відновили середньовічні різдвяні ярмарки, проводять акції і суботники по ремонту і облагородженню територій.

Допомога неблагополучним і малозабезпеченим

- Надзвичайно надихаюча вийшла подорож! – емоційно ділиться враженнями Світлана Пшенична, учасниця поїздки з Черкаської області. - Дуже хочеться реалізувати з побаченого бодай щось! Найкраще запам’ятався проект від ЕТР Slovensko „Будуємо надію”.

У себе вдома у Вільховці, що на Звенигородщині, Світлана разом з громадською організацією „Джерело” вже рік поспіль працює над проектом „Питна вода”. Завдяки „Дійсно разом” сільська громада повністю замінила водопровідну систему стаціонарного відділення Територіального центру, де проживають знедолені, позбавлені сімейного затишку та родинної турботи люди похилого віку. Відділення діє п’ять років і увесь цей час його керівництво вишукує можливості для нормального функціонування - самотужки робили косметичні ремонти в запущеному приміщенні, рахували кожну копійку і спрямовували на те, щоб створити для обділених долею, самотніх стареньких якнайкращі умови. Виграний „Джерелом” мікро-грант від „Дійсно разом” на 25 тисяч гривень дозволив значно покращити ситуацію з водою.

„Будуємо надію”, про яку згадала Світалана, це програма, що на основі мікрокредитувань підтримує нову модель будівництва житла для жителів словацьких ромських поселень. Сама схема досить цікава і підходить не тільки для ромів, а й для будь-яких малозабезпечених сімей, що не мають де жити. Організатори проекту тісно співпрацюють з місцевим муніципалітетом, який під цей проект виділяє землю по субсидованим цінам - 4 євро за квадрат. ETP в свою чергу оплачує будівельні матеріали теж по нижчим за ринкові. А всю роботу по будівництву виконують самі роми, власники житла. Вартість будинку (не маленького, до речі) і землі під ним складає шість-вісім тисяч євро, безвідсотковий мікрокредит роми мають сплатити за 8-10 років.

Руслан Жиленко, експерт проекту „Дійсно разом”, директор Карпатського фонду (м. Ужгород) підтверджує, що такий проект цілком реальний для України і вже навіть є кілька схожих проектів, що втілені в життя:
- На Закарпатті вже багато років працює організація «Терра Деї». Тривалий час одним із основних видів її діяльності стала допомога малозабезпеченим сім’ям у сільській місцевості. Модель, яку використовує «Терра Деї» є доволі схожою із тією, що застосовується у Словаччині. Організація проводить навчання, надає безкоштовно посадковий матеріал та добрива, а головне, будує теплицю для сім’ї. Головною умовою такої співпраці є те, що сім’я, яка отримала допомогу зобов’язується посприяти згодом іншій сім’ї, яка пройде відповідне навчання. Ця допомога полягає у придбанні теплиці, посадкових матеріалів та добрив. Таким чином, забезпечується сталість цієї діяльності.

Екологічні та туристичні перспективи

Закарпатські учасники поїздки, всі як один, вподобали екологічний центр SOSNA, що розташований в 12-ти кілометрах від Кошиць в селі Дружстевна при Горнаді. Можливо тому, що тема для Закарпаття близька: мода на екологічне поступово перетворюється на спосіб життя, поки що не повсюдний, але вже досить популярний. Екопродукти, екожитло, екоенергія – ці слова вже не належать до новітньої лексики в даному регіоні. 
Всі проекти словацького центру SOSNA направлені на те, щоб показати, як можна жити в гармонії з природою. Основну будівлю центру під час реконструкції перетворили в справжній екодім, максимально ресурсозберігаючий, маловідходний, здоровий і неагресивний до природного середовища. Все перераховане стосується не тільки окремо взятої споруди, але й усієї системи будинку разом з комунікаціями та присадибною ділянкою. Екотуалет і екодушова органічно пов’язані з рослинною системою очищення води, компостуванням відходів та екологічно чистим садом, городом і навіть маленьким озерцем з рибками.  Сам будинок утеплювали мішками з соломою, коноплею і подрібненим папером, а зараз поруч будують дім хобіта теж повністю екологічним способом, використовуючи глиняну штукатурку, ізоляцію з конопель, вовни й паперу і деревину.  В SOSNA також задають моду на невеличкі екологічні пристосунки, що працюють на сонячній та інших альтернативних енергіях, відходах з деревини, соломи чи паперу. Провідна ідея тут знайти не тільки екологічні способи заміни традиційних енергоносіїв, але при цьому обов'язково дешеві - на період енергетичної кризи.  Сконструювали і демонструють усім охочим купу усіляких цікавих речей - маленькі печі, які мають високу ефективність навіть при невеликій кількості палива, повітряний генератор, виготовлений з простої бочки і велосипедних коліс, сушку для овочів, сконструйовану зі старого комоду і звичайного вікна, казан, що варить на сонячній енергії та інше. Всі ці проекти супроводжуються розробкою детальних інструкцій, якими може скористатися хто завгодно.

Пані Марія Куташі – секретар Бенянської сільської ради, що на Берегівщині, учасник проекту „Дійсно разом: Все найкраще – дітям” вважає, що екоцентр робить надзвичайно потрібну і корисну справу.

- Я знаю дуже багато людей у нас на Закарпатті, які активно використовують схожі екологічні способи в сільській місцевості. Це дуже перспективно для краю. Після вступу до ЄС при правильному підході це могло би стати нашим козирем, нашою особливістю, родзинкою усього регіону.

І вона думає дуже слушно - за оцінками фахівців, інтерес до споживання екологічно чистих продуктів з кожним роком зростає у 3-4 рази. Припускають, що до 2020 року попит на екопродукти зросте до 200 - 250 млрд євро. Для Закарпаття вирощування екопродуктів, що зазвичай коштують у Європі у три-чотири рази дорожче, ніж звичайні, могло б стати справжнім джерелом достатку, тим більше, що цей регіон ніби спеціально створений природою для екогосподарювання.
Це стосується й екотуризму. На думку Леоніда Рибаря із закарпатського Тернова, директора КП «Агенція регіонального розвитку Тячівського району» екологічний підхід у закарпатському туризмі є дуже перспективною справою:
- Використання енергії природи і безвідходна екологічна система господарства, яку ми бачили тут в SOSNA – дуже цікава річ, - каже він. - Можна її використовувати у нас в Закарпатті при будівництві невеликих баз відпочинку, чи приватних екосадиб. Це могло б стати частиною сфери зеленого туризму.
„Агенція регіонального розвитку”, яку представляє Леонід, сприяє недержавним організаціям, територіальним громадам та підприємницьким структурам Тячівщини в реалізації програм та окремих проектів, направлених на сталий економічний та культурний розвиток. Їм цікавий подібний досвід. З „Дійсно разом” Агенція впроваджує в життя проект „Оцифрування фільмів історичної спадщини села Терново», метою якого є не тільки збереження історичної спадщини села та створення технічної бази для можливості перегляду цих фільмів в сільському краєзнавчому музеї, а й розвиток туристичного руху - оцифровані кінострічки увійдуть в туристичні маршрути, що проходять через село.

Інтерес закарпатців до екоцентру SOSNA підтримує й учасник поїздки з Івано-Франківщини.

- В Словаччині я вперше, - ділиться враженнями Олег Журавінський з Чесників. – І хоч очікував побачити щось зв’язане з виробництвом та переробкою молока, але, приміром, екологічний центр SOSNA для мене теж був надзвичайно цікавим.
Олег – директор Чесниківського сільськогосподарського кооперативу ЕКОМ, створеного з ініціативи громади села Чесники. Питання екологічно чистої продукції йому близьке. Кооператив займається організацію заготівлі молока від населення і допомогою селянам у реалізації їхньої продукції. В «Екомі» заготовляють молоко, пастеризують його, виготовляють м’який сир, сметану та масло. Молоко у населення купують на гривню дорожче, ніж перекупники з інших районів чи областей, а у школи, дитсадки, лікарні продають на гривню дешевше. І що важливо, люди, здавши молоко в кооператив, отримуватимуть гроші за продукт щотижня, а не щомісяця, як зазвичай платять молокозаводи. Колись у Рогатинському районі було аж три молокозаводи, проте всі закрилися. Цим швидко скористалися перекупники, котрі платили невчасно. Накопичувалася заборгованість за кілька місяців і люди почали різати та продавати своїх корів. А потім вирішили, що так далі тривати не може, і створили кооператив. В рамках проекту „Дійсно разом” „Еком” планує виготовляти тверді сири. Для втілення в життя такого амбіційного проекту вже все готове: проведений ремонт у приміщенні для виробництва сиру, обладнане приміщення для зберігання і дозрівання сиру, закуплено сепаратор молока і матеріали для встановлення місцевої системи очисних споруд. Чекають тільки експерта-волонтера з Нідерландів, який приїде і навчить технології.

Сподобався учасникам поїздки і AlmaCenter - громадський Центр захисту і відновлення народних традицій Гемера, історичної області Словаччини. Він допомагає залучати в регіон недержавні кошти європейських організацій та інших донорів на розвиток туризму, підтримку місцевої етніки, традицій та культури. Карпатська надація привезла українську групу у JablonovnadTurňou, щоб показати один з успішних досвідів Центру - кластерну туристичну модель розвитку Турніанського винного Шляху - старовинного виноробного регіону, який вони не так давно почали відновлювати. Винороби, ресторатори, готельєри, дрібні ремісники та туристичні центри - всі у цій місцевості намагаються працювати спільно. Все, що в них відбувається - результат спільного планування і співпраці.
Кластер – це не концерн одного власника, як подумають читачі, - а спільна робота незалежних структур, які працюють в одному руслі і навіть конкурують між собою, але певна співпраця приносить їм вигоду. В туризмі кластер – це сконцентровані географічно групи туристичних підприємств - туроператори й турагенти, готелі й ресторани, компанії, які забезпечують перевезення туристів, заклади з організації дозвілля туристів. Для України досить перспективними є кластери сільського зеленого туризму. Величезні передумови для його розвитку має якраз Карпатський регіон.
Приклад успішного українського кластерного досвіду - кластер еко-агротуризму «Оберіг» на Хмельниччині, який об’єднує 10 агроосель, понад 60 осіб (власники агроосель, екскурсоводи, власники магазинів, працівники культури та ін.), які приймають туристів, що бажають відпочити у селі.
Створення кластерів – дуже вигідна річ як для власників турбізнесів, так і для туристів. Це веде до підвищення якості туристичних послуг, зростає привабливість територій для інвестування, учасники кластеру отримують більше можливостей та вищі прибутки, відбувається взаємовигідне співробітництво, обмін інформацією, технологіями, досвідом, підвищення кваліфікації працівників, розширення асортименту туристичних послуг та підвищення їх якості. 

І замість висновків

Що з побаченого учасниками у Словаччині невдовзі втілиться в Україні і в якому саме вигляді – ще невідомо. Однак задумки вже є, та й підтримка з українського боку не мала б забаритися.

Герміна Ерфан, головний спеціаліст відділу євроінтеграції та транскордонного співробітництва Закарпатської облдержадміністрації підтверджує, що представники влади тільки „ЗА”, коли мова йде про залучення іноземного досвіду й транскордонну співпрацю:
- Обласна державна адміністрація завжди зацікавлена в результаті виконання проектів, що сприяють розвитку актуальних галузей регіону, - каже вона. - Наш відділ активно підтримує і співпрацює з місцевими організаціями та установами різних форм власності, які долучаються до участі у різного роду програмах міжнародного співробітництва. Це дає їм змогу залучати фінансові та інші ресурси і послуги, що відповідно до міжнародних договорів України надаються донорами на безоплатній та безповоротній основі з метою підтримки України. Нещодавно для покращення та ефективності такої співпраці ми навіть проводили нараду із закарпатськими громадськими організаціями у сфері розробки та реалізації транскордонних проектів, під час якої вирішили налагодити персоніфікований обмін інформацією і утворити координаційну раду з питань транскордонних проектів.

Чудовий підсумок усій поїздці зробив експерт проекту „Дійсно разом” Андрій Вишняк, голова правління Благодійного фонду «Центр громадських ініціатив» (м. Перечин).
- Якщо людина нікуди не виїжджає зі свого міста чи села, - сказав він, - то вона не може порівняти місце, де живе, з чимось іншим, новим. Користь від таких Study Visits величезна! Я переконаний не на сто, а, можливо, на тисячу відсотків, що краще один раз побачити, ніж сто разів почути. І насправді приклади, які під час цієї поїздки ми побачили, в них дуже добре показано, як можна ефективно організувати роботу в громаді так, щоб створити нормальні умови для життя і щоб громада відчувала відповідальність за своє майбутнє. 

© 2013-2014 Карпатський фонд Україна. Розробка сайту - IIDEA studio